кобилячий
КОБИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коби́ла 1.
Баба кінчала [розповідати казку].. про кобилячу голову (Коцюб., II, 1955, 273);
Кобилячий табун; Кобиляче молоко.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобилячий — коби́лячий прикметник Орфографічний словник української мови
- кобилячий — -а, -е. Прикм. до кобила 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кобилячий — КОБИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коби́ла 1. Баба кінчала [розповідати казку] .. про кобилячу голову (М. Коцюбинський); Катерина виглянула у вікно, а перед нею, ніби у казці, з'явилася кобиляча морда (С. Словник української мови у 20 томах
- кобилячий — Коби́лячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кобилячий — Кобилячий, -а, -е Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234. Словник української мови Грінченка