1. Орфографічний словник української мови

кобилятина

кобиля́тина

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобилятина — -и, ж. Кобиляче м'ясо як їжа; кобилина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кобилятина — КОБИЛЯ́ТИНА, и, ж. Кобиляче м'ясо; кобилина. Запарувала страва на вогнищах, розносячи по долах та улоговинах Паннонії пах свіжої кобилятини, телятини, баранини (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах
  3. кобилятина — КОНИ́НА (коняче м'ясо), КОНЯ́ТИНА, КОБИЛЯ́ТИНА розм., КОБИ́ЛИНА розм. Черниш наздогнав своїх дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (О. Гончар); Вийти з табору було не можна. Пани почали їсти конятину, пили гнилу воду з боліт (І. Словник синонімів української мови
  4. кобилятина — КОБИЛЯ́ТИНА, и, ж. Кобиляче м’ясо як їжа; кобилина. Словник української мови в 11 томах