1. Словник української мови Грінченка

ковалювати

Ковалювати, -люю, -єш

гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують. Стор. МПр. 170.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковалювати — ковалюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ковалювати — див. працювати Словник синонімів Вусика
  3. ковалювати — -юю, -юєш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ковалювати — КОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем. [Ялина:] Тарас ковалює!.. [Єфрем:] А в нас ковалів в слободі не треба?.. (М. Словник української мови у 20 томах
  5. ковалювати — Ковалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, -лю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ковалювати — КОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем. [Ялина:] Тарас ковалює!.. [Єфрем:] А в нас ковалів в слободі не треба?.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах