ковалювати
ковалюва́ти
-юю, -юєш, недок.
Займатися ковальством, працювати ковалем.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковалювати — ковалюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ковалювати — див. працювати Словник синонімів Вусика
- ковалювати — КОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем. [Ялина:] Тарас ковалює!.. [Єфрем:] А в нас ковалів в слободі не треба?.. (М. Словник української мови у 20 томах
- ковалювати — Ковалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, -лю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ковалювати — КОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем. [Ялина:] Тарас ковалює!.. [Єфрем:] А в нас ковалів в слободі не треба?.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- ковалювати — Ковалювати, -люю, -єш гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують. Стор. МПр. 170. Словник української мови Грінченка