коверза
Коверза, -зи
ж.
1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. Котл. Ен. III. 68 и Слов.
2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою. Левиц. І. 332.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коверза — див. вередливий Словник синонімів Вусика
- коверза — КОВЕРЗА́, и́, (мн. кове́рзи, кове́рз), ж., розм. 1. Вигадка, примха. Була це людина поважна, довірений гетьманський, котрий затривожився новими коверзами Кочубеїв (Б. Лепкий). 2. Нісенітниця, дурниця. Лемішка .. замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах