1. Словник української мови Грінченка

коверзувати

Коверзува́ти, -зу́ю, -єш

гл.

1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. К. М. X. 18. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. Стор.

2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. К. ЧР. 300. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. Шевч. 130.

3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Шевч. 132. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду. МВ. (О. 1862. III. 68).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коверзувати — коверзува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. коверзувати — ВЕРЕДУВАТИ; (ким, над ким) глумитися, збиткуватися, варити воду з кого; П. Р. мудрувати, вигадувати. Словник синонімів Караванського
  3. коверзувати — див. вередувати Словник синонімів Вусика
  4. коверзувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. 2》 над ким, рідше ким, неперех., розм. Знущатися з кого-небудь, глумитися, збиткуватися над кимсь. 3》 перех. і неперех., розм. Мудрувати над чим-небудь; вигадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коверзувати — КОВЕРЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Те саме, що вередува́ти; капризувати. [Горпина:] Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй .. так наклепала потилицю (І. Нечуй-Левицький); – Як не хочеш, пане гетьмане, Замостя обминати, так треба його добувати!... Словник української мови у 20 томах
  6. коверзувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. коверзувати — Коверзува́ти, -зу́ю, -зу́єш (вередувати); каверзува́ти (капості робити) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. коверзувати — КОВЕРЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Те саме, що вередува́ти; капризувати. [Горпина:] Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй.. так наклепала потилицю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах