коверзувати
КОВЕРЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Те саме, що вередува́ти; капризувати.
[Горпина:] Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй .. так наклепала потилицю (І. Нечуй-Левицький);
– Як не хочеш, пане гетьмане, Замостя обминати, так треба його добувати! – Не буду й добувати... – коверзував Хмельницький, – бо це було б божевіллям! (А. Кащенко);
– Мама сказали, що, коли ти не слухатимеш мене та коверзуватимеш, вони до тебе зовсім не повернуться (О. Копиленко);
* Образно. Шульга сказав, що почуває себе погано, щось коверзує серце (Н. Рибак).
2. над ким, ким, розм. Знущатися з кого-небудь, глумитися, збиткуватися над кимось.
Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду (Марко Вовчок);
– Що ж се ти, сину, в ментори мені накинувся, – озливсь в кінці батько, – яким правом смієш мною коверзувати..? (І. Франко);
Репетиція почалась. .. Він кричав, лаявся, бундючився, викривлявся і весь час коверзував Петренками, як хотів (В. Винниченко);
Завжди мені не подобалися в житті і не подобаються ті люди, що, почувши силу над слабшими, коверзують ними (Т. Осьмачка);
– Як почне командувати та коверзувати мною – хоч із пасіки тікай (М. Стельмах).
3. розм. Мудрувати (у 1 знач.) над чим-небудь; вигадувати.
Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його і навести на стежку спасіння, а нічого не здужав вигадать (О. Стороженко);
Оттаке було коверзує Духанка, похожаючи [походжаючи] по хаті (Ганна Барвінок).
Значення в інших словниках
- коверзувати — коверзува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- коверзувати — ВЕРЕДУВАТИ; (ким, над ким) глумитися, збиткуватися, варити воду з кого; П. Р. мудрувати, вигадувати. Словник синонімів Караванського
- коверзувати — див. вередувати Словник синонімів Вусика
- коверзувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. 2》 над ким, рідше ким, неперех., розм. Знущатися з кого-небудь, глумитися, збиткуватися над кимсь. 3》 перех. і неперех., розм. Мудрувати над чим-небудь; вигадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коверзувати — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- коверзувати — Коверзува́ти, -зу́ю, -зу́єш (вередувати); каверзува́ти (капості робити) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- коверзувати — КОВЕРЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Те саме, що вередува́ти; капризувати. [Горпина:] Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй.. так наклепала потилицю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- коверзувати — Коверзува́ти, -зу́ю, -єш гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. К. М. X. 18. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. Стор. 2) Привередничать, капризничать. Словник української мови Грінченка