коломийка

Коломийка, -ки

ж.

1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. Чуб. IV. 492.

2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Гол. см. Сумцовъ. Коломийки. КС. 1886. IV.

3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16.

4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. Гол. Од. 69.

5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка. Kolb. I. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коломийка — коломи́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. коломийка — див. ПІСНЯ. Словник синонімів Караванського
  3. коломийка — -и, ж. 1》 Українська народна пісенька типу частівки. 2》 Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коломийка — (від назви м.Коломия Івано – Франківської обл.)- 1. Жартівлива українська галицька) народна пісня куплетної форми, за змістом подібна до частівки. Поширена в Західній Україні (зокрема, Буковині, Прикарпатті та Закарпатті.)... Словник-довідник музичних термінів
  5. коломийка — КОЛОМИ́ЙКА, и, ж. 1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточка в поточок – пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. коломийка — коломи́йка історія, пригода (ср, ст): Насамперед – реєстр випадків: коломийка почалася, як звичайно, після панахиди в святому Юрі, цим разом – за Карпатську Україну. По панахиді наші сформували імпозантний похід, вісімками, вділ вулицею Міцкевича. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. КОЛОМИЙКА — • КОЛОМИЙКА - жанр укр. нар. пісні. Найчастіше складається з двох рядків, у кожному з яких 14 складів, з постійною цезурою після восьмого складу, з жіночою римою. Такий вірш наз. коломийковим віршем. Майже стабільною ознакою К. є їхня двопланова будова. Українська літературна енциклопедія
  8. коломийка — Укр. народна пісня-танець куплетної форми, переважно жартівливого змісту, назва — від м. Коломия Івано-Франківської обл.; темп жвавий, музичний розмір 2/4. Універсальний словник-енциклопедія
  9. коломийка — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови
  10. коломийка — Коломи́йка, -ки, -ці; -ми́йки, -ми́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. коломийка — КОЛОМИ́ЙКА, и, ж. 1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточна в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах