1. Словник української мови в 11 томах

коломийка

КОЛОМИ́ЙКА, и, ж.

1. Українська народна пісенька типу частівки.

З гори на гору, з поточна в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця… (Коцюб., II, 1955, 314);

На тих машинах кількадесятеро хлопців і дівчат сидять та коломийки співають (Жур., Опов., 1956, 193).

2. Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло.

Хороводи, метелиці, гопаки, козаки, коломийки, гуцулки, різні сюжетні танці.. разом з новими танцями складають основу хореографічного мистецтва і в наш час (Мист., 4, 1962, 20);

*Образно. Ватра з радості лиже чорний котел, в якому сироватка гуля коломийки (Коцюб., II, 1955, 326).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коломийка — коломи́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. коломийка — див. ПІСНЯ. Словник синонімів Караванського
  3. коломийка — -и, ж. 1》 Українська народна пісенька типу частівки. 2》 Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коломийка — (від назви м.Коломия Івано – Франківської обл.)- 1. Жартівлива українська галицька) народна пісня куплетної форми, за змістом подібна до частівки. Поширена в Західній Україні (зокрема, Буковині, Прикарпатті та Закарпатті.)... Словник-довідник музичних термінів
  5. коломийка — КОЛОМИ́ЙКА, и, ж. 1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточка в поточок – пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. коломийка — коломи́йка історія, пригода (ср, ст): Насамперед – реєстр випадків: коломийка почалася, як звичайно, після панахиди в святому Юрі, цим разом – за Карпатську Україну. По панахиді наші сформували імпозантний похід, вісімками, вділ вулицею Міцкевича. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. КОЛОМИЙКА — • КОЛОМИЙКА - жанр укр. нар. пісні. Найчастіше складається з двох рядків, у кожному з яких 14 складів, з постійною цезурою після восьмого складу, з жіночою римою. Такий вірш наз. коломийковим віршем. Майже стабільною ознакою К. є їхня двопланова будова. Українська літературна енциклопедія
  8. коломийка — Укр. народна пісня-танець куплетної форми, переважно жартівливого змісту, назва — від м. Коломия Івано-Франківської обл.; темп жвавий, музичний розмір 2/4. Універсальний словник-енциклопедія
  9. коломийка — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови
  10. коломийка — Коломи́йка, -ки, -ці; -ми́йки, -ми́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. коломийка — Коломийка, -ки ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ... Словник української мови Грінченка