1. Словник української мови Грінченка

конов'язь

Конов'язь, -зі

ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей. ЗОЮР. І. 254.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конов'язь — коно́в'язь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конов'язь — -і, ж. Стовп або жердина, до яких прив'язують коней на відкритому місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конов'язь — КОНО́В'ЯЗЬ, і, ж. Стовп або жердина, до яких прив'язують коней на відкритому місці. Біля конов'язі він побачив прив'язаного одного з своїх коней (Л. Смілянський); Не розсідлуючи, кинув [Гаркуша] коня біля конов'язі (О. Словник української мови у 20 томах