конов'язь
коно́в'язь
-і, ж.
Стовп або жердина, до яких прив'язують коней на відкритому місці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конов'язь — коно́в'язь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конов'язь — КОНО́В'ЯЗЬ, і, ж. Стовп або жердина, до яких прив'язують коней на відкритому місці. Біля конов'язі він побачив прив'язаного одного з своїх коней (Л. Смілянський); Не розсідлуючи, кинув [Гаркуша] коня біля конов'язі (О. Словник української мови у 20 томах
- конов'язь — Конов'язь, -зі ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей. ЗОЮР. І. 254. Словник української мови Грінченка