копійчаний

Копійчаний, -а, -е

Копеечный, стоющій копейку. Ми громадяне, а то все суччя копійчане, бадилля сьітове. Гліб. Копійчані бублики.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копійчаний — копійча́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. копійчаний — П. безвартий, малоцінний; (- працю) малоплатний, низькооплачуваний; (зиск) дрібний, не вартий уваги, дріб'язковий; р. копійковий. Словник синонімів Караванського
  3. копійчаний — див. поганий Словник синонімів Вусика
  4. копійчаний — -а, -е. 1》 Прикм. до копійка 1). Копійчана монета. || Який має вартість однієї копійки. 2》 Який коштує дуже дешево; малоцінний. || Низькооплачуваний. || Не вартий уваги; дрібний. 3》 перен., розм. Надмірно дріб'язковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. копійчаний — КОПІЙЧА́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до копі́йка 1. Копійчана монета; * Образно. Зашелестіло пожовкле копійчане листя осики під ногами. Лужінський зайшов у гущавину лісову (Іван Ле); // Вартість якого одна копійка. Словник української мови у 20 томах
  6. копійчаний — ДЕШЕ́ВИЙ (який мало коштує), НЕДОРОГИ́Й, КОПІЙЧА́НИЙ розм., ТА́НИЙ діал.; МАЛОЦІ́ННИЙ (незначної вартості). Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу поїдають (прислів'я); Єремія в простому чорному кунтуші з недорогого сукна стояв попліч з Дзеньковським (І. Словник синонімів української мови
  7. копійчаний — Копійча́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. копійчаний — КОПІЙЧА́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до копі́йка 1. Копійчана монета; // Який має вартість однієї копійки. Він не ламається, коли для діла, то тут нічого ламатися, як копійчаний бублик (Собко, Звич. Словник української мови в 11 томах