1. Словник української мови Грінченка

копійчина

Копійчина, -ни

м.

1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною. Левиц. І.

2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копійчина — копійчи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. копійчина — див. гроші Словник синонімів Вусика
  3. копійчина — -и, ж., розм. Те саме, що копійка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. копійчина — КОПІЙЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що копі́йка. Микитка виканючив швидко три копійчини (Грицько Григоренко); Ви мовчки плентаєтеся, наче .. робите (за останні гроші) закупи на ринку продуктів, і вам слід торгуватися, економлячи кожну копійчину (С. Словник української мови у 20 томах
  5. копійчина — влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський). Фразеологічний словник української мови
  6. копійчина — КОПІЙЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що копі́йка. Микитка виканючив швидко три копійчини (Григ., Вибр., 1959, 413); — Я кинув службу, продав свій апарат, дорогу панську одіж, склав якусь копійчину і рушив на село (Коцюб. Словник української мови в 11 томах