копійчина
влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський). влеті́ти в (до́бру) копійчи́ну. — Ну й понавиписували ж отаких машин (екскаваторів)! Мабуть, у добру копійчину влетіло (Г. Коцюба).
збива́ти / зби́ти копі́йку. Відкладаючи, заощаджувати гроші. (Петро:) Скитався на чужині і заробленую копійку збивав докупи, щоб розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно! (І. Котляревський). зби́ти копійчи́ну. Він зіб’є якусь копійчину бувало Й чотири сеанси просидить в кіно (Л. Первомайський).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копійчина — копійчи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- копійчина — див. гроші Словник синонімів Вусика
- копійчина — -и, ж., розм. Те саме, що копійка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копійчина — КОПІЙЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що копі́йка. Микитка виканючив швидко три копійчини (Грицько Григоренко); Ви мовчки плентаєтеся, наче .. робите (за останні гроші) закупи на ринку продуктів, і вам слід торгуватися, економлячи кожну копійчину (С. Словник української мови у 20 томах
- копійчина — КОПІЙЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що копі́йка. Микитка виканючив швидко три копійчини (Григ., Вибр., 1959, 413); — Я кинув службу, продав свій апарат, дорогу панську одіж, склав якусь копійчину і рушив на село (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- копійчина — Копійчина, -ни м. 1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною. Левиц. І. 2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись. Кв. Словник української мови Грінченка