копійчаний

КОПІЙЧА́НИЙ, а, е.

1. Прикм. до копі́йка 1.

Копійчана монета;

// Який має вартість однієї копійки.

Він не ламається, коли для діла, то тут нічого ламатися, як копійчаний бублик (Собко, Звич. життя, 1957, 130);

Захар сухий і такий тонкий, як копійчана свічка (Григ., Вибр., 1959, 149).

2. Який коштує дуже дешево; малоцінний.

І люди є такі ледачі. Мудрують по-собачи: ..— Ми громадяни, — А то все суччя копійчане, Бадилля світове!.. (Гл., Вибр., 1951, 69);

Раділа раденька, що за вторговані.. гроші мати куплять їй копійчані сережки або поганенький кісник! (Л. Янов., І, 1959, 144);

// Низькооплачуваний.

Де не підеш, скрізь тобі в очі цвікають: — Ага! Ковалівка? Копійчані трудодні (Кучер, Трудна любов, 1960, 83);

За власною ініціативою, без будь-якої підтримки, існуючи копійчаними уроками, він [Б. Грінченко] підготувався до екзамену на звання народного учителя (Рад. літ-во, 1, 1963, 118);

// Не вартий уваги; дрібний.

— Копійчана справа,— вставив своє Хоменків шуряк,— не варто звертати уваги… (Сміл., Сад, 1952, 196).

3. перен., розм. Надмірно дріб’язковий.

— Зрозумій, нарешті, як ти здрібнюєш честь свого і мого роду копійчаними рахунками (Стельмах, Хліб.., 1959, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копійчаний — копійча́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. копійчаний — П. безвартий, малоцінний; (- працю) малоплатний, низькооплачуваний; (зиск) дрібний, не вартий уваги, дріб'язковий; р. копійковий. Словник синонімів Караванського
  3. копійчаний — див. поганий Словник синонімів Вусика
  4. копійчаний — -а, -е. 1》 Прикм. до копійка 1). Копійчана монета. || Який має вартість однієї копійки. 2》 Який коштує дуже дешево; малоцінний. || Низькооплачуваний. || Не вартий уваги; дрібний. 3》 перен., розм. Надмірно дріб'язковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. копійчаний — КОПІЙЧА́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до копі́йка 1. Копійчана монета; * Образно. Зашелестіло пожовкле копійчане листя осики під ногами. Лужінський зайшов у гущавину лісову (Іван Ле); // Вартість якого одна копійка. Словник української мови у 20 томах
  6. копійчаний — ДЕШЕ́ВИЙ (який мало коштує), НЕДОРОГИ́Й, КОПІЙЧА́НИЙ розм., ТА́НИЙ діал.; МАЛОЦІ́ННИЙ (незначної вартості). Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу поїдають (прислів'я); Єремія в простому чорному кунтуші з недорогого сукна стояв попліч з Дзеньковським (І. Словник синонімів української мови
  7. копійчаний — Копійча́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. копійчаний — Копійчаний, -а, -е Копеечный, стоющій копейку. Ми громадяне, а то все суччя копійчане, бадилля сьітове. Гліб. Копійчані бублики. Словник української мови Грінченка