королиця

Значення в інших словниках

1. королиця — короли́ця 1 іменник жіночого роду, істота діал. короли́ця 2 іменник жіночого роду рослина — польова ромашка; білий ромен Орфографічний словник української мови
2. королиця — I -і, ж., діал. Королева (у 3 знач.). II -і, ж. Багаторічна дика трав'яниста рослина, що має жовті чи білі квітки з жовтими осередками; польова ромашка; білий ромен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. королиця — КОРОЛИ́ЦЯ¹, і, ж., розм. Королева (у 2, 3 знач.). З'їла [змія] царя й царицю, короля й королицю (з казки); Була гарна вбога панна, Краля-королиця: Як ясна зоря рум'яна, Як сніг білолиця (П. Куліш). КОРОЛИ́ЦЯ², і... Словник української мови у 20 томах
4. королиця — КОРОЛИ́ЦЯ¹, і, ж., діал. Королева (у 3 знач.). З’їла царя й царицю, короля й королицю (Сл. Гр.). КОРОЛИ́ЦЯ², і, ж. (Chrysanthemum leucanthemum L.). Словник української мови в 11 томах