1. Словник української мови Грінченка

котусь

Котусь, ся́

м. ум. и ласк. отъ кіт. Котусю-братіку! скажи мені скоріше, хто з хазяїнів оттут усіх добріше? Гліб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. котусь — коту́сь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. котусь — -я, ч. Пестл. до кіт 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. котусь — КОТУ́СЬ, я́, ч. Пестл. до кіт. Узяла [відьма] жаб'ячої сметанки та кобилячого сиру .. і, поскладавши на тарілочку, поставила перед свого котуся (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. котусь — Коту́сь, -ся, -севі, -ту́сю! -ту́сі, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. котусь — КОТУ́СЬ, я, ч. Пестл. до кіт 1. Узяла [відьма] жаб’ячої сметанки та кобилячого сиру.. і, поскладавши на тарілочку, поставила перед свого котуся (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах