краєць

Краєць, -йця

м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. см. окраєць.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. краєць — -йця, ч., діал. Шматок. Великий тлумачний словник сучасної мови