1. Словник української мови Грінченка

крижівниця

Крижівниця, -ці

ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка. Рудч. Чп. 250.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крижівниця — крижівни́ця 1 іменник жіночого роду рослина крижівни́ця 2 іменник жіночого роду брус Орфографічний словник української мови
  2. крижівниця — I -і, ж., бот. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих; хрестовниця. II -і, ж. Дошка чи брус, що з'єднує вгорі полудрабки воза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крижівниця — КРИЖІВНИ́ЦЯ¹, і, ж. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Крижівницю заготовляють у період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел, і використовують свіжою або зв'язують у невеликі пучки й сушать (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. крижівниця — КРИЖІВНИЦЯ (трав'яниста рослина родини хрестоцвітих), ХРЕСТО́ВНИЦЯ. Словник синонімів української мови
  5. крижівниця — КРИЖІВНИ́ЦЯ¹, і, ж., бот. (Crucianella L.). Трав’яниста рослина родини хрестоцвітих; хрестовниця. КРИЖІВНИ́ЦЯ², і, ж. Дошка або брус, що з’єднує вгорі полудрабки воза. Біля двору, торохтячи, проїхав драбиняк. Словник української мови в 11 томах