1. Словник української мови Грінченка

крилонько

Крило́, -ла

с.

1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. Мет. 65.

2) Крыло (вѣтряной мельницы).

3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. 33.

4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. Шух. І. 115.

5) Борть, бокъ лодки. О. 1861. XI. 9.

6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. Шух. І. 227.

7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Вас. 170. см. криси.

8) Часть Ботелева. Шух. І. 214. 9. — орлине. раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. І. 113. ум. крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 113. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Ном. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. О. 1861. XI. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крилонько — кри́лонько іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крилонько — КРИ́ЛОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1. Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру (Б. Лепкий); З далекого краю Лелеки летіли, Та в одного лелеченьки Крилонька зомліли (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. крилонько — КРИ́ЛОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1. *Образно. [Таня:] Буває іноді, Катре, що як налинуть ті думоньки та як підхоплять на крилоньки, та й занесуть-занесууть… (Вас., III, 1960, 120). Словник української мови в 11 томах