крилонько
КРИ́ЛОНЬКО, а, с.
Зменш.-пестл. до крило́ 1.
Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру (Б. Лепкий);
З далекого краю Лелеки летіли, Та в одного лелеченьки Крилонька зомліли (Д. Павличко);
– Хай дорога ваша [жайворів] буде легкою, а крилоньки міцними, несіть нам весну хутчіше (В. Чемерис);
* Образно. [Таня:] Буває іноді, Катре, що як налинуть ті думоньки та як підхоплять на крилоньки, та й занесуть-занесууть... (С. Васильченко);
Якої ще мені журби, Якої кручі над очима? Уже не крилонька ростуть – Сама калина за плечима (П. Гірник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крилонько — кри́лонько іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- крилонько — КРИ́ЛОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1. *Образно. [Таня:] Буває іноді, Катре, що як налинуть ті думоньки та як підхоплять на крилоньки, та й занесуть-занесууть… (Вас., III, 1960, 120). Словник української мови в 11 томах
- крилонько — Крило́, -ла с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. Мет. 65. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. Словник української мови Грінченка