1. Словник української мови в 11 томах

крилонько

КРИ́ЛОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1.

*Образно. [Таня:] Буває іноді, Катре, що як налинуть ті думоньки та як підхоплять на крилоньки, та й занесуть-занесууть… (Вас., III, 1960, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крилонько — кри́лонько іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крилонько — КРИ́ЛОНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1. Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру (Б. Лепкий); З далекого краю Лелеки летіли, Та в одного лелеченьки Крилонька зомліли (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. крилонько — Крило́, -ла с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. Мет. 65. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. Словник української мови Грінченка