крупина

Крупи́на, -ни

ж. Зернышко крупы. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною. Ном. № 12321.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крупина — крупи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. крупина — -и, ж. Окреме зернятко крупів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крупина — КРУПИ́НА, и, ж. 1. Окреме зернятко крупів. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною (Номис); Коли ви одного вівсяного зерна не потрапите зберегти, не шануватимете крупини, щупка муки, сорочки, чобота, не вшануєте ви й худобини... Словник української мови у 20 томах
  4. крупина — КРУПИ́НА, и, ж. Окреме зернятко крупів. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною (Номис, 1864, № 12321). Словник української мови в 11 томах