крупина
КРУПИ́НА, и, ж. Окреме зернятко крупів.
Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною (Номис, 1864, № 12321).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крупина — крупи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- крупина — -и, ж. Окреме зернятко крупів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крупина — КРУПИ́НА, и, ж. 1. Окреме зернятко крупів. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною (Номис); Коли ви одного вівсяного зерна не потрапите зберегти, не шануватимете крупини, щупка муки, сорочки, чобота, не вшануєте ви й худобини... Словник української мови у 20 томах
- крупина — Крупи́на, -ни ж. Зернышко крупы. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною. Ном. № 12321. Словник української мови Грінченка