кріпенький
Кріпе́нький, -а, -е
Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кріпенький — -а, -е, розм., рідко. Досить міцний, сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кріпенький — КРІПЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Досить міцний, сильний. Капітан ніжно обіймав діда за плечі, сміявся: – А ви ж як, діду, кріпенькі? (Ю. Збанацький); – Він [дід] іще кріпенький! – Кріпенький. На баштан дійти не може (Г. Словник української мови у 20 томах
- кріпенький — КРІПЕ́НЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Досить міцний, сильний. З Дніпра віб кріпенький вітерець (Рад. Укр., 5.V 1961, 2). Словник української мови в 11 томах