1. Словник української мови у 20 томах

кріпенький

КРІПЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.

Досить міцний, сильний.

Капітан ніжно обіймав діда за плечі, сміявся: – А ви ж як, діду, кріпенькі? (Ю. Збанацький);

– Він [дід] іще кріпенький! – Кріпенький. На баштан дійти не може (Г. Колісник);

Вставши назавтра рано, побачили в дворі замість своїх здорожених коней трьох здорових, як змії, ступаків і під слуг так само троє свіжих, кріпеньких коненят (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпенький — -а, -е, розм., рідко. Досить міцний, сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кріпенький — КРІПЕ́НЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Досить міцний, сильний. З Дніпра віб кріпенький вітерець (Рад. Укр., 5.V 1961, 2). Словник української мови в 11 томах
  3. кріпенький — Кріпе́нький, -а, -е Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138. Словник української мови Грінченка