1. Словник української мови в 11 томах

кріпенький

КРІПЕ́НЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Досить міцний, сильний.

З Дніпра віб кріпенький вітерець (Рад. Укр., 5.V 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпенький — -а, -е, розм., рідко. Досить міцний, сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кріпенький — КРІПЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Досить міцний, сильний. Капітан ніжно обіймав діда за плечі, сміявся: – А ви ж як, діду, кріпенькі? (Ю. Збанацький); – Він [дід] іще кріпенький! – Кріпенький. На баштан дійти не може (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. кріпенький — Кріпе́нький, -а, -е Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138. Словник української мови Грінченка