кукурікати
Кукурікати, -каю(-чу), -єш(-чеш), одн. в. кукурікнути, -ну, -неш
гл. = какарікати, какарікнути. Така робота, що удень спить, а вночі кукурікає. Ном. № 10910. Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. Придави півня, щоб кукурікнув. Грин. II. 96.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кукурікати — кукурі́кати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- кукурікати — див. кричати Словник синонімів Вусика
- кукурікати — кукурікаю, кукурікаєш і рідко кукурічу, кукурічеш, недок. 1》 Видавати звуки "кукуріку" (про півня). 2》 перен., розм. Не маючи іншого виходу, перебувати десь, очікуючи кращих обставин, умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кукурікати — КУКУРІ́КАТИ, кукурі́каю, кукурі́каєш і рідко кукурі́чу, кукурі́чеш, недок. 1. тільки 3 ос. Видавати звуки “кукуріку” (про півня). Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче (прислів'я); Вражий півень, як живий – тільки не дзюбне!... Словник української мови у 20 томах
- кукурікати — СПІВА́ТИ (про птахів), ВИСПІ́ВУВАТИ підсил., ЩЕБЕТА́ТИ, ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ підсил. розм., ПІ́ЯТИ розм.; ПІ́ТИ розм.; СВИСТІ́ТИ, СВИСТА́ТИ (видавати свист); ЛЯЩА́ТИ, ВИЛЯ́СКУВАТИ підсил. (дуже дзвінко, голосно); ТЬО́ХКАТИ (перев. Словник синонімів української мови
- кукурікати — Кукурі́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кукурікати — КУКУРІ́КАТИ, кукурі́каю, кукурі́каєш і рідко кукурі́чу, кукурі́чеш, недок. 1. Видавати звуки «кукуріку» (про півня). А ну вставай, чоловіче, третій півень кукуріче (Укр.. присл.., 1955, 103); Вражий півень, як живий — тільки не дзюбне!... Словник української мови в 11 томах