1. Словник української мови в 11 томах

кукурікати

КУКУРІ́КАТИ, кукурі́каю, кукурі́каєш і рідко кукурі́чу, кукурі́чеш, недок.

1. Видавати звуки «кукуріку» (про півня).

А ну вставай, чоловіче, третій півень кукуріче (Укр.. присл.., 1955, 103);

Вражий півень, як живий — тільки не дзюбне! Прокинусь — в уха кукурікає (Вовчок, VI, 1956, 293);

Кукурікає півень, злетівши на паркан, нагадуючи людям, що пора вставати (Минко, Повна чаша, 1950, 50).

2. перен., розм. Не маючи іншого виходу, перебувати десь, очікуючи кращих обставин, умов.

Одного разу вівчарками зацькував [Густав Софію], на кам’яну бабу загнав — мусила з годину там кукурікати… (Гончар, Таврія, 1952, 328);

Рольф за давньою звичкою мерщій поставив носок чобота у щілинку між дверима й порогом. А то ще роздумає й хряпне дверима перед самісіньким носом. Кукурікай тоді (Загреб., Європа 45, 1959 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукурікати — кукурі́кати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. кукурікати — див. кричати Словник синонімів Вусика
  3. кукурікати — кукурікаю, кукурікаєш і рідко кукурічу, кукурічеш, недок. 1》 Видавати звуки "кукуріку" (про півня). 2》 перен., розм. Не маючи іншого виходу, перебувати десь, очікуючи кращих обставин, умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кукурікати — КУКУРІ́КАТИ, кукурі́каю, кукурі́каєш і рідко кукурі́чу, кукурі́чеш, недок. 1. тільки 3 ос. Видавати звуки “кукуріку” (про півня). Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче (прислів'я); Вражий півень, як живий – тільки не дзюбне!... Словник української мови у 20 томах
  5. кукурікати — СПІВА́ТИ (про птахів), ВИСПІ́ВУВАТИ підсил., ЩЕБЕТА́ТИ, ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ підсил. розм., ПІ́ЯТИ розм.; ПІ́ТИ розм.; СВИСТІ́ТИ, СВИСТА́ТИ (видавати свист); ЛЯЩА́ТИ, ВИЛЯ́СКУВАТИ підсил. (дуже дзвінко, голосно); ТЬО́ХКАТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. кукурікати — Кукурі́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кукурікати — Кукурікати, -каю(-чу), -єш(-чеш), одн. в. кукурікнути, -ну, -неш гл. = какарікати, какарікнути. Така робота, що удень спить, а вночі кукурікає. Ном. № 10910. Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. Придави півня, щоб кукурікнув. Грин. II. 96. Словник української мови Грінченка