кукурікати
КУКУРІ́КАТИ, кукурі́каю, кукурі́каєш і рідко кукурі́чу, кукурі́чеш, недок.
1. тільки 3 ос. Видавати звуки “кукуріку” (про півня).
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче (прислів'я);
Вражий півень, як живий – тільки не дзюбне! Прокинусь – в уха кукурікає (Марко Вовчок);
А з-за села, із-за Тясмину розголосо кукурікали півні. (Т. Осьмачка);
Кукурікає півень, злетівши на паркан, нагадуючи людям, що пора вставати (В. Минко);
В Філаретовім пташнику витягує шию, тріпоче крильми і голосисте кукурікає півень (В. Дрозд).
2. перен. Говорити або робити щось поперед інших.
– Без тебе знаєм, – кукурікав Хома, одпихаючи Йоньку назад (Григорій Тютюнник).
3. перен., розм. Не маючи іншого виходу, перебувати десь, очікуючи кращих обставин, умов.
Одного разу вівчарками зацькував [Густав Софію], на кам'яну бабу загнав – мусила з годину там кукурікати... (О. Гончар);
Рольф за давньою звичкою мерщій поставив носок чобота у щілинку між дверима й порогом. А то ще роздумає й хряпне дверима перед самісіньким носом. Кукурікай тоді (П. Загребельний);
– Дякуйте моїй м'якосердечності, Грак, що взяв я вас на поруки. Кукурікали б ви там... (О. Чорногуз);
* Образно. Довкола мене кружляла паніка, схожа на пігмея в масці, махала руками й дико кукурікала (Любко Дереш).
Значення в інших словниках
- кукурікати — кукурі́кати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- кукурікати — див. кричати Словник синонімів Вусика
- кукурікати — кукурікаю, кукурікаєш і рідко кукурічу, кукурічеш, недок. 1》 Видавати звуки "кукуріку" (про півня). 2》 перен., розм. Не маючи іншого виходу, перебувати десь, очікуючи кращих обставин, умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кукурікати — СПІВА́ТИ (про птахів), ВИСПІ́ВУВАТИ підсил., ЩЕБЕТА́ТИ, ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ підсил. розм., ПІ́ЯТИ розм.; ПІ́ТИ розм.; СВИСТІ́ТИ, СВИСТА́ТИ (видавати свист); ЛЯЩА́ТИ, ВИЛЯ́СКУВАТИ підсил. (дуже дзвінко, голосно); ТЬО́ХКАТИ (перев. Словник синонімів української мови
- кукурікати — Кукурі́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кукурікати — КУКУРІ́КАТИ, кукурі́каю, кукурі́каєш і рідко кукурі́чу, кукурі́чеш, недок. 1. Видавати звуки «кукуріку» (про півня). А ну вставай, чоловіче, третій півень кукуріче (Укр.. присл.., 1955, 103); Вражий півень, як живий — тільки не дзюбне!... Словник української мови в 11 томах
- кукурікати — Кукурікати, -каю(-чу), -єш(-чеш), одн. в. кукурікнути, -ну, -неш гл. = какарікати, какарікнути. Така робота, що удень спить, а вночі кукурікає. Ном. № 10910. Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. Придави півня, щоб кукурікнув. Грин. II. 96. Словник української мови Грінченка