1. Словник української мови Грінченка

куточок

Куто́чок, -чка

м.

1) ум. отъ куто́к. І ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче. Шевч. 206. І знову на небо, бо на землі горе, бо на їй широкій куточка нема тому, хто все знає, тому, хто все чув. Шевч. 9.

2) Весенняя игра, которая называется еще и мышкою. Чуб. III. 101.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куточок — куто́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. куточок — див. куток Словник синонімів Вусика
  3. куточок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до куток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куточок — КУТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до куто́к. У куточку коло дверей стояла бабуся, боса, в керсетині порваній (А. Тесленко); Сизокрилими голубками У куточках на вустах їй спурхнуло щось усмішками (П. Тичина); У куточку Миколиних губ осiла тiнь (Р. Словник української мови у 20 томах
  5. куточок — Куто́чок, -то́чка, в -то́чку; -то́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. куточок — КУТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до куто́к. У куточку коло дверей стояла бабуся, боса, в керсетині порваній (Тесл., Вибр., 1950, 56); Сизокрилими голубками У куточках на вустах їй спурхнуло щось усмішками (Тич. Словник української мови в 11 томах