кухлик
Кухлик, -ка и кухличок, -чка
м. ум. отъ кухоль.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кухлик — ку́хлик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кухлик — див. кухлик церковний Словник церковно-обрядової термінології
- кухлик — див. келих Словник синонімів Вусика
- кухлик — -а, ч. Зменш. до кухоль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кухлик — КУ́ХЛИК, а, ч. Зменш. до ку́холь 1. Писар, кахикаючи над останньою молошною кашею, що доїдав, та поглядаючи на кухлик тернівки, знай усами підморгує (Г. Квітка-Основ'яненко); – Сів на лавці та й попросив напиться. Словник української мови у 20 томах
- кухлик — КУ́ХЛИК, а, ч. Зменш. до ку́холь. — Сів на лавці та й попросив напиться. Принесли кухлик, ледве проковтнув,— так мені горло здавило (Стор., І, 1957, 216); Сам господар.. Словник української мови в 11 томах