1. Словник української мови Грінченка

кільчик

Кільчик, -ка

м. ум. отъ кілець.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кільчик — кі́льчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кільчик — -а, ч. Стебло рослини на початку його розвитку з насіння, кореневища, цибулини, бульби; паросток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кільчик — КІ́ЛЬЧИК, а, ч. Стебло рослини на початку його розвитку з насіння, кореневища, цибулини, бульби; паросток. І, ніби на вечірню знаду, прийшла сосниця прямо з саду і кільчиком своїм зеленим чомусь націлюється в мене (П. Словник української мови у 20 томах
  4. кільчик — КІ́ЛЬЧИК, а, ч. Стебло рослини на початку його розвитку з насіння, кореневища, цибулини, бульби; паросток. Словник української мови в 11 томах