1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кільчик

кі́льчик

-а, ч.

Стебло рослини на початку його розвитку з насіння, кореневища, цибулини, бульби; паросток.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кільчик — кі́льчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кільчик — КІ́ЛЬЧИК, а, ч. Стебло рослини на початку його розвитку з насіння, кореневища, цибулини, бульби; паросток. І, ніби на вечірню знаду, прийшла сосниця прямо з саду і кільчиком своїм зеленим чомусь націлюється в мене (П. Словник української мови у 20 томах
  3. кільчик — КІ́ЛЬЧИК, а, ч. Стебло рослини на початку його розвитку з насіння, кореневища, цибулини, бульби; паросток. Словник української мови в 11 томах
  4. кільчик — Кільчик, -ка м. ум. отъ кілець. Словник української мови Грінченка