лавочка
Лавочка, -ки
ж.
1) ум. отъ лава.
2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лавочка — ла́вочка 1 іменник жіночого роду ослін ла́вочка 2 іменник жіночого роду крамниця діал. Орфографічний словник української мови
- лавочка — див. лава Словник синонімів Вусика
- лавочка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до лава I. II -и, ж., діал. Зменш. до лавка II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лавочка — ЛА́ВОЧКА¹, и, ж. Зменш. до ла́ва¹. За столом вже молодая Сіла на посад. На лавочках всі дружечки Посідали вряд (Леся Українка); В саду під розквітлою яблунею гарненька зелена лавочка з спинкою (І. Словник української мови у 20 томах
- лавочка — ЛА́ВОЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́ва¹. За столом вже молодая Сіла на посад. На лавочках всі дружечки Посідали вряд (Л. Укр., І, 1951, 323); В саду під розквітлою яблунею гарненька зелена лавочка з спинкою (Ряб., Жайворонки, 1957, 6). ЛА́ВОЧКА², и... Словник української мови в 11 томах