лавочка
ЛА́ВОЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́ва¹.
За столом вже молодая Сіла на посад. На лавочках всі дружечки Посідали вряд (Л. Укр., І, 1951, 323);
В саду під розквітлою яблунею гарненька зелена лавочка з спинкою (Ряб., Жайворонки, 1957, 6).
ЛА́ВОЧКА², и, ж., діал. Зменш. до ла́вка².
[Конон:] Я відкрив би лавочку, як Тіпка, та й сидів би собі та крамарював би (Кроп., II, 1958, 431).
◊ Закрива́ти (закри́ти) ла́вочку див. закрива́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лавочка — ла́вочка 1 іменник жіночого роду ослін ла́вочка 2 іменник жіночого роду крамниця діал. Орфографічний словник української мови
- лавочка — див. лава Словник синонімів Вусика
- лавочка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до лава I. II -и, ж., діал. Зменш. до лавка II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лавочка — ЛА́ВОЧКА¹, и, ж. Зменш. до ла́ва¹. За столом вже молодая Сіла на посад. На лавочках всі дружечки Посідали вряд (Леся Українка); В саду під розквітлою яблунею гарненька зелена лавочка з спинкою (І. Словник української мови у 20 томах
- лавочка — Лавочка, -ки ж. 1) ум. отъ лава. 2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы. Словник української мови Грінченка