1. Словник української мови Грінченка

ладнати

Ладна́ти, -на́ю, -єш

гл.

1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає.

2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати.

3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати.

4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. Г. Барв. 127.5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? Гол. III. 163.

6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. Св. Л. 290.

7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим?

8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел. Св. Л. 76.

---------------

Ладнати, -каю, -єш

гл. Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. Не все то правда, що на весіллі ладкають. Ном. № 6823.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладнати — ладна́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ладнати — ЛАГОДИТИ, упорядковувати; (в дорогу) готувати; (що до чого) припасовувати; (лави) шикувати; (струни) настроювати, ладити. Словник синонімів Караванського
  3. ладнати — див. починати Словник синонімів Вусика
  4. ладнати — -аю, -аєш, недок. 1》 з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді. || Знаходити шляхи до злагоди, примирення; порозуміватися. 2》 перех. Те саме, що лагодити 1). || Приводити до ладу, у порядок. 3》 перех. Те саме, що готувати 1); лагодити (у 3 знач.). 4》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ладнати — ЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. з ким-небудь. Жити в мирі, злагоді. Він з братом ладнає (Сл. Б. Грінченка); Якщо ж з'явиться якийсь підземний дикий звір, то зі звірятами я завжди ладнав (Г. Пагутяк); // Знаходити шляхи до злагоди, примирення, згоди. Словник української мови у 20 томах
  6. ладнати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. ладнати — ЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді. Він з братом ладнає (Сл. Гр.); // Знаходити шляхи до злагоди, примирення; порозуміватися. [Мекдугел:] Негайно їдьте до Геррісона. Словник української мови в 11 томах