ладнати

ЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. з ким-небудь. Жити в мирі, злагоді.

Він з братом ладнає (Сл. Б. Грінченка);

Якщо ж з'явиться якийсь підземний дикий звір, то зі звірятами я завжди ладнав (Г. Пагутяк);

// Знаходити шляхи до злагоди, примирення, згоди.

[Мекдугел:] Негайно їдьте до Геррісона. Ви найшли того йолопа, ви й ладнайте з ним (Мирослав Ірчан).

2. що. Те саме, що ла́годити 1.

Дівчата з високо підтиканими спідницями, з заступами в руках стоять у нафтовому рові. Вони ладнають рівчак (О. Донченко);

Десь поділись, Загубились Ґудзики на комірці. Став ладнати, Пришивати – Зшив [Неумійко] з сорочкою штанці (Г. Бойко);

// Приводити в лад, у порядок.

Валка підходила до міста. Погоничі ладнали на віслючках вантаж (Олесь Досвітній);

Молода, гарненька дівчина Жура чепуриться перед великим дзеркалом, ладнає зачіску (І. Кочерга);

Поки ладнав і тесав дошки, металася, мов киданий приск, думка, привіяна від дідка (В. Барка).

3. що. Те саме, що готува́ти 1; лагодити (у З знач.).

Старий Кайдаш .. пішов до церкви, загадавши синам ладнати вози з рублями для возовиці (І. Нечуй-Левицький);

У великій хаті, стомлена щоденною працею, Параска ладнала вечерю поважним гостям (Іван Ле);

Панство, навпереміж із слугами й міщанами, порозходилося по засіках. Ладнали мушкети і стріли (Валерій Шевчук);

Хай Володимирко виспиться, а я тим часом подивлюся, як ладнають похорон ясновельможного (Г. Пагутяк).

4. що, розм. Те саме, що роби́ти 2.

Ми мали Дніпро форсувати, Сапери ладнали плоти (М. Нагнибіда).

5. що. Припасовувати, прикріплювати до чого-небудь; установлювати десь.

Мася мовчки їла. Митро коні ладнав до ясел (А. Свидницький);

Двоє фізкультурників вносять маленький столик і стілець і ладнають їх біля брами (І. Кочерга);

Дітлахи ладнають сітку, щоб чорних крабів наловить (Н. Забіла);

Дівчатам з будови цікаво дізнатись, що ж він там робить, той оріонець, що там старанно так ладнає та переладновує (О. Гончар);

// Пристосовувати до чого-небудь.

Додала ходи, і коли Хлопець засвистів їй під ногу, їй стало приємно, що ладнає свій хід до тої мелодії, легкої, протяжної й трохи сумовитої (Валерій Шевчук).

6. кого, що, розм. Те саме, що шикува́ти².

Гурт бійців збільшувався, і старий робітник почав їх ладнати (П. Панч).

7. що. Те саме, що нала́годжувати.

* Образно. Бичуючи брехню, розпусту і пороки, Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (М. Рильський);

Там уже готується вечірня ілюмінація, і невидима оркестра ладнає скрипки до баркароли присмерків (Б. Антоненко-Давидович);

Може, здалося – снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (М. Гірник).