ласогуб
Ласогуб, -ба
м. Лакомка, любящій хорошо покушать. Кремен. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ласогуб — ласогу́б іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- ласогуб — див. звабник; ласун Словник синонімів Вусика
- ласогуб — -а, ч., розм. Те саме, що ласолюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ласогуб — ЛАСОГУ́Б, а, ч., розм. Те саме, що ласолю́б. Діти – великі ласогуби. Словник української мови у 20 томах
- ласогуб — ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О. Словник синонімів української мови
- ласогуб — ЛАСОГУ́Б, а, ч., розм. Те саме, що ласолю́б. Діти — великі ласогуби. Словник української мови в 11 томах