ласогуб

ласогу́б

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласогуб — див. звабник; ласун Словник синонімів Вусика
  2. ласогуб — -а, ч., розм. Те саме, що ласолюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ласогуб — ЛАСОГУ́Б, а, ч., розм. Те саме, що ласолю́б. Діти – великі ласогуби. Словник української мови у 20 томах
  4. ласогуб — ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О. Словник синонімів української мови
  5. ласогуб — ЛАСОГУ́Б, а, ч., розм. Те саме, що ласолю́б. Діти — великі ласогуби. Словник української мови в 11 томах
  6. ласогуб — Ласогуб, -ба м. Лакомка, любящій хорошо покушать. Кремен. у. Словник української мови Грінченка