лебедиця
Лебедиця, -ці
ж. Лебедка. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лебедиця — лебеди́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лебедиця — -і, ж. Самка лебедя (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лебедиця — ЛЕБЕДИ́ЦЯ, і, ж. 1. Самиця лебедя (у 1 знач.). – Я не лебідь, а лебедиця. Я князівна, – промовила до Юрка лебедиця людською мовою (І. Нечуй-Левицький); Лебедиця змахнула дужими крильми, вихопила Завергана з води й понесла над рікою... (Д. Словник української мови у 20 томах
- лебедиця — ЛЕБЕДИ́ЦЯ, і, ж. Самка лебедя (у 1 знач.). — Я не лебідь, а лебедиця. Я князівна,— промовила до Юрка лебедиця людською мовою (Н.-Лев., III, 1956, 290); *У порівн. Вся вона була якась внутрішньо чиста, мов лебедиця (Гур., Друзі.., 1959, 146). Словник української мови в 11 томах