1. Словник української мови в 11 томах

лебедиця

ЛЕБЕДИ́ЦЯ, і, ж. Самка лебедя (у 1 знач.).

— Я не лебідь, а лебедиця. Я князівна,— промовила до Юрка лебедиця людською мовою (Н.-Лев., III, 1956, 290);

*У порівн. Вся вона була якась внутрішньо чиста, мов лебедиця (Гур., Друзі.., 1959, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лебедиця — лебеди́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лебедиця — -і, ж. Самка лебедя (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лебедиця — ЛЕБЕДИ́ЦЯ, і, ж. 1. Самиця лебедя (у 1 знач.). – Я не лебідь, а лебедиця. Я князівна, – промовила до Юрка лебедиця людською мовою (І. Нечуй-Левицький); Лебедиця змахнула дужими крильми, вихопила Завергана з води й понесла над рікою... (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. лебедиця — Лебедиця, -ці ж. Лебедка. Желех. Словник української мови Грінченка