листонько

Ли́стонько, -ка

м. ум. отъ лист.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листонько — ли́стонько іменник чоловічого роду послання Орфографічний словник української мови
  2. листонько — ЛИ́СТОНЬКО¹, а, ч., нар.-поет. Зменш.-пестл. до лист¹. Де ти, калино, зросла такая, Такая високая, Такая високая, Листоньком широкая? (з народної пісні); Покрий мене своїм листоньком зеленим, своїми ягiдками червоними! (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. листонько — ЛИ́СТОНЬКО¹, а, ч., нар.-поет. Зменш.-пестл. до лист¹. Де ти, калино, зросла такая, Такая високая, Такая високая, Листоньком широкая? (Нар. лірика, 1956, 373). ЛИ́СТОНЬКО², а, ч., нар.-поет. Зменш.-пестл. до лист² 2. Десь поїхав милий, буду споминати. Словник української мови в 11 томах