листонько
ЛИ́СТОНЬКО¹, а, ч., нар.-поет. Зменш.-пестл. до лист¹.
Де ти, калино, зросла такая, Такая високая, Такая високая, Листоньком широкая? (Нар. лірика, 1956, 373).
ЛИ́СТОНЬКО², а, ч., нар.-поет. Зменш.-пестл. до лист² 2.
Десь поїхав милий, буду споминати. Буду споминати, листоньки писати (Укр.. лір. пісні, 1958, 251).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- листонько — ли́стонько іменник чоловічого роду послання Орфографічний словник української мови
- листонько — ЛИ́СТОНЬКО¹, а, ч., нар.-поет. Зменш.-пестл. до лист¹. Де ти, калино, зросла такая, Такая високая, Такая високая, Листоньком широкая? (з народної пісні); Покрий мене своїм листоньком зеленим, своїми ягiдками червоними! (Б. Словник української мови у 20 томах
- листонько — Ли́стонько, -ка м. ум. отъ лист. Словник української мови Грінченка