листонько

ЛИ́СТОНЬКО¹, а, ч., нар.-поет.

Зменш.-пестл. до лист¹.

Де ти, калино, зросла такая, Такая високая, Такая високая, Листоньком широкая? (з народної пісні);

Покрий мене своїм листоньком зеленим, своїми ягiдками червоними! (Б. Грінченко);

Знялась Весняна хвиля, й берег той підмила, І бідну квітку пойняла, і вмить У самий вир понесла. Одірвало Всі листоньки у квітки (Л. Старицька-Черняхівська).

ЛИ́СТОНЬКО², а, ч., нар.-поет.

Зменш.-пестл. до лист² 2.

Він листоньки пише, Дитину колише, Листоньки читає, Дитину хитає, Листоньки малює, Дитину годує (з народної пісні);

Будемо плисти, сядемо спочити, сядемо, спочинемо, листи напишем, листоньки напишем, до батька вiдiшлем (В. Рубан).