1. Словник української мови у 20 томах

листопад

ЛИСТОПА́Д, ч.

1. род. у. Масове природне опадання листя восени з листопадових дерев (у теплих країнах – перед початком посушливої пори року), а також час цього опадання.

Під вікнами мінялися береги. Були вони ясні й смутні, з золотими листопадами, із заходами огняно-червоними, узорами з листу осіннього помережані; далі пливли темними краями в туманах та дощах... (С. Васильченко);

Тхне вогкістю, зів'ялим листям, м'яким тліном листопаду (М. Бажан);

I я дивлюсь крiзь жовтий листопад Туди, де мiст громадиться похмуро (І. Жиленко);

Тривалість листопаду в різних рослин неоднакова (з навч. літ.).

2. род. а. Одинадцятий місяць календарного року; третій місяць осені.

Тим часом 13 листопада перед пилипівчаним пущенням король з козаками та з татарами дійшов уже до самого Дніпра, став у Ржищеві над Дніпром і почав перевозити своє військо за Дніпро (І. Нечуй-Левицький);

Вже знаючи, як рятуватися перед Стамбулом від найбільшої ганьби, султан вступив наприкінці листопада до столиці ще з більшим тріумфом, ніж після першої невдачі під Віднем (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листопад — листопа́д 1 іменник чоловічого роду листопад листопа́д 2 іменник чоловічого роду опадання листя Орфографічний словник української мови
  2. листопад — (місяць) падолист; П. осінь. Словник синонімів Караванського
  3. листопад — [лиестопад] -да (місяць) і -ду (опадання листя), м. (ў) -д'і Орфоепічний словник української мови
  4. листопад — ч. 1》 род. -у. Опадання листя восени (в теплих країнах – перед початком посушливої пори року), а також час цього опадання. 2》 род. -а. Одинадцятий місяць календарного року; третій місяць осені. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. листопад — ЛИСТОПА́Д (опадання листя; одинадцятий календарний місяць року), ПАДОЛИ́СТ (у знач. місяця — заст.). Летів із клена листопад, і струмом вітру односило його аж на дроти на телеграфні (П. Словник синонімів української мови
  6. листопад — Листопа́д, -да (місяць), в -ді; -па́ди, -дів листопа́д, -ду (час, коли падає листя), в -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. листопад — ЛИСТОПА́Д, ч. 1. род. у. Опадання листя восени (в теплих країнах — перед початком посушливої пори року), а також час цього опадання. Тепер ще тільки осінь і листопад (Н.-Лев., IV, 1956, 245); Сьогодні в лісі справжній листопад. Словник української мови в 11 томах
  8. листопад — Листопад, -ду м. 1) Время опаденія листьевъ съ деревьевъ. На листопаді родивсь десь твій чоловік, що такий поганий. Лебед. у. 2) Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангелія 1144 г. Мць октябрь рекомий листопад. Словник української мови Грінченка