1. Словник української мови Грінченка

лопать

Лопать, -ті

ж.

1) Лопасть весла. Мнж. 179.

2) = лотай. Лв. 97.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопать — ло́пать іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лопать — -і, ж., чого і без додатка. 1》 Широкий плаский кінець чого-небудь. 2》 Робоча, плоскої форми частина гребних і повітряних гвинтів, а також коліс, весел і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лопать — ЛО́ПАТЬ, і, ж., чого і без дод. 1. Широкий плаский кінець чого-небудь. Посередині ставка плив дядько в надувному гумовому човні, гребучи широкою лопаттю весла (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. лопать — ЛО́ПАТЬ (плоска гребна частина весел, суднових коліс, повітряних гвинтів і т. ін.), ЛО́ПАТЕНЬ, ЛОПА́ТКА, ПЛИ́ЦЯ (гребного колеса). Невже він не побачить, як Дніпро падатиме на лопаті турбін, як пороги пірнуть під воду?.. (М. Словник синонімів української мови
  5. лопать — ЛО́ПАТЬ, і, ж., чого і без додатка. 1. Широкий плаский кінець чого-небудь. Збільшити продуктивність праці [орача] можна було тільки за рахунок розширення лопаті наральника (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах