луб'янка
Луб'янка, -ки
ж.
1) Повозка, обшитая лубомъ.
2) Осеннее жилище гуцульскихъ древосѣковъ: родъ шалаша, покрытаго лубомъ. Шух. І. 173.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- луб'янка — луб'я́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- луб'янка — -и, ж., розм. Виріб з лубу; лубок (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- луб'янка — ЛУБ'Я́НКА, и, ж., розм. Виріб з лубу; лубок (у 2 знач.). Зібрані ягоди відразу ж складають у луб'янки або решета (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах