луб'янка
ЛУБ'Я́НКА, и, ж., розм.
Виріб з лубу; лубок (у 2 знач.).
Зібрані ягоди відразу ж складають у луб'янки або решета (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- луб'янка — луб'я́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- луб'янка — -и, ж., розм. Виріб з лубу; лубок (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- луб'янка — Луб'янка, -ки ж. 1) Повозка, обшитая лубомъ. 2) Осеннее жилище гуцульскихъ древосѣковъ: родъ шалаша, покрытаго лубомъ. Шух. І. 173. Словник української мови Грінченка