лулусь
Лулусь!
меж.
1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373.
2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лулусь — лулу́сь 1 вигук незмінювана словникова одиниця діал. лулу́сь 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- лулусь — див. бух Словник синонімів Вусика
- лулусь — ЛУЛУ́СЬ, виг., діал. Уживане як присудок за знач. лулу́снути. Аж ось – лулусь щось під ногами! (Є. Гребінка); Лулусь його ув лоб (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- лулусь — ЛУЛУ́СЬ, виг., діал. 1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару. 2. Уживається як присудок за знач. лулу́снути. Аж ось — лулусь щось під ногами! (Греб., І, 1957, 58); Лулусь його в лобі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах